Сподіваюсь повернутися
Педрам, балувана та хитра дитина – іранець, за пропозицією сім’ї поїхав в Україну закінчити середню школу. Після закінчення коледжу у 2009 році вступив до Національного університету архітектури та будівництва у Києві.
Тим часом, він закохався в українську дівчину і зав›язалися стосунки, але Педрам сумував за Іраном і
повернувся туди, щоб отримати ступінь магістра ву своїй галузі.
Після закінчення університету Педрам, знову, заради своєї коханої Любові, після двох з половиною років, повернувся до Києва і одружився з коханою дівчиною та відкрив кав’ярню за Києвом зі своїм другом. Разом з роботою в кав’ярні, він також займався ютубом та блогерською діяльністю. Також вчив російську, але врешті-решт з приходом вірусу Covid-19, був змушений закрити кав’ярню і свою роботу. Роботи стало менше, план Педрама та Любові полягав у тому, щоб невдовзі придбати в банківську позику будинок, для якого так багато працювали Усі документи були готові і вони тільки чекали остаточної відповіді від банку, як раптом Росія оголосила війну і напала на Україну. Педрам зовсім не міг повірити у війну, у нього в голові були великі думки і мрії, а з початком війни всі його надії раптом зруйнувалися, як руїни. Педрам завжди знав Росію, як брата України, він зовсім не розумів війни двох братів! Навіть після кількох днів війни, він все ще був шокований, не
міг повірити у знищення України. І,навіть десять днів від початку війни, він все ще залишався в Україні, сподіваючись на повернення до нормального життя, думаючи, що війна скоро закінчиться і все буде, як раніше, але війна тривала дедалі інтенсивніше. Педрам і Любов, неминуче, вирішили переїхати на Західну Україну, щобзнайти безпечне місце для тимчасового проживання, але, на жаль, вони не змогли знайти житло, бо дуже багато українців залишили свої домівки та переїхали на захід країни.
(всі українці переїжали на Західну Україну, а захід був переповнений українцями.) Потім вони вирішили поїхати до Польщі, але в Польщі також все було переповнено українцями. То ж їм довелося (вирішити) їхати до Німеччини. Вони прибули до Берліну з тисячами сподівань і прагнень, але були шоковані, побачивши Східну Німеччину. Педрам вперше приїхав до Німеччини і мав більше очікувань, але побачений Східний Берлін,
нагадував йому старі комуністичні міста. Він уявляв Берлін новішим і сучаснішим. Педрам з дружиною поїхали до Дюссельдорфу на запрошення друзів. Педрам все ще був шокований і не вірив у те, що залишив свою другу Батьківщину.
Усі його мрії рухнули. Педрам та його дружина вільно володіють англійською, але все ще відчувають себе відчуженими від німецького народу. Вони знають, якщо вони хочуть залишитися у Німеччині надовго, то мають вивчити німецьку мову. Також вони не можуть легко знайти роботу в Німеччині. А, пройшовши курси Ausbildung чи Weiter Bildung, вони матимуть більше шансів на бажану роботу. Це збільшить їх можливості у пошуках робочого місця. Педрам і його дружина зараз живуть у таборі для біженців і їхні думки все ще зайняті
багатьма проблемами. Включно з пошуком житла в Німеччині, їхні розум і серце неспокійні, але вони все ще сподіваються – одного дня повернутися в Україну та ще раз побачити київські ночі. Сподіваємося на мир та спокій для всіх людей світу.
Переклад українською від Панбехчі Педрам
Dieser Beitrag ist auch verfügbar auf: Deutsch (German) فارسی (Persian)
